ПРЙОМ ЗА ЗАПИСОМ: 095 119-57-12

Фарингіт

Фарингіт – це захворювання запального характеру, що вражає слизову оболонку глотки та структури лімфоїдної тканини. Дане захворювання характерне як для дорослих, так і для дітей. Варто зазначити, що хронічною формою фарингіту частіше хворіють чоловіки, найімовірніше через тютюнопаління, яке часто зустрічається.

Зміст

  1.   Види захворювання
  2.   Причини хвороби
  3.   Симптоми фарингіту
  4.   Діагностика захворювання
  5.   Лікування фарингіту

Який фарингіт буває?

Виділяють такі види фарингіту:

I - Внаслідок виникнення захворювання (етіології):

  1.   Фарингіт інфекційної етіології:
  • вірусний;
  • банальний бактеріальний (переважно стрептококової етіології);
  • грибковий (найчастіше гриби роду Candida);
  • викликаний специфічними збудниками - кашлюк, склерома, сифіліс, туберкульоз.
  1.   Не інфекційний фарингіт:
  • алергічний;
  • травматичний;
  • що виник у результаті впливу хімічних речовин чи фізичних чинників.

    II - За характером перебігу захворювання:

    • гострий;
    • хронічний.

          III - За характером перебігу запального процесу слизової оболонки глотки:

  • Катаральний.
  • Серозний.
  • Гнійний.
  • Гранульозний.
  • Гіпертрофічний.
  • Атрофічний.

Причини

Найбільш поширеними збудниками фарингіту є віруси (найчастіше аденовірусна інфекція, вірус грипу, парагрипу), бактерії (найпоширеніші збудники це пневмококи, стрептококи та інші представники "банальної" флори), а також гриби роду Candida.

Однак збудниками інфекційного фарингіту можуть бути представники специфічної флори (не "банальної") флори, такі як Bordetella pertussis (збудник кашлюку), Treponema pallidum (збудник сифілісу), Mycobacterium tuberculosis (збудник туберкульозу).

Також причинами розвитку фарингіту можуть бути:

  • тютюнопаління;
  • шкідливі умови виробництва;
  • хронічні захворювання порожнини носа та приносових пазух, карієс та інші запальні захворювання порожнини рота;
  • регулярне вживання занадто гарячої чи холодної їжі;
  • гіповітамінози та інші дефіцитні стани;
  • імунодефіцитні стани, ендокринна патологія та захворювання з порушенням імунної відповіді (алергія, аутоімунні захворювання);
  • травми ротоглотки.

Симптоми

Найчастіше гостра форма фарингіту розвивається через 1-2 доби після контакту з можливим джерелом зараження чи впливу дратівливих чинників.

 

Характерними симптомами гострого фарингіту є:

  • висока температура тіла (до 38,0-40,0 С);
  • ознаки інтоксикації (млявість, слабкість, втрата апетиту);
  • почуття першіння у горлі;
  • біль та дискомфорт у глотці;
  • болючі відчуття при ковтанні (особливо при ковтанні слини);
  • почуття стороннього тіла в горлі;
  • сухий кашель, який нерідко набуває характеру «гавкаючого», особливо ночами; сльозотеча;
  • у дітей фарингіт може супроводжуватися висипом.

Варто відзначити складність у діагностиці фарингіту у дітей віком до 1 року. Захворюванню притаманні ті самі ознаки, що характерні для інших хвороб, що виникають у такому віці: поганий сон, дитина неспокійна і примхлива; погано їсть чи зовсім відмовляється від їжі; також часто відзначається велика кількість слини (дитина рефлекторно менше ковтає слину через больові відчуття в горлі), найчастіше відзначається підйом температури. В таких випадках максимально інформативним буде огляд слизової глотки лікарем.

Характерними ознаками течії хронічного фарингіту є періодичність - стадії загострення, які чергуються з періодами поліпшення.

У періоди загострення фарингіту, клінічними проявами, можуть бути всі перераховані вище симптоми гострого фарингіту, в періоди ж затихання процесу, у пацієнта можуть тривалий період часу зберігатися відчуття першіння і сухості в горлі, відчуття печіння або сверблячки в горлянці/в області мигдаликів, відчуття дискомфорту при вдиханні холодного або запиленого повітря, тютюнового диму тощо, відчуття затікання слизу по задній стінці глотки, відчуття неприємного присмаку/запаху в роті.

Діагностика

Основний метод, що використовується при діагностиці фарингіту – це візуальний огляд або фарингоскопія. У ряді випадків, виникає необхідність дообстеження у вигляді бактеріологічного дослідження для уточнення збудника, можливі також дослідження, як ендоскопічна фаринголарингоскопія або фаринголарингогастроскопія.

У диференціальній діагностиці, необхідно враховувати схожість симптомів фарингіту з деякими іншими захворюваннями, такими як:

  • синдроми та симптомокомплекси, характерні для нейроендокринних та аутоімунних захворювань;
  • захворювання крові;
  • запалення слинних залоз;
  • захворювання блукаючого нерва.

Лікування

При типовому перебігу банального гострого фарингіту лікування досить просте та знайоме практично кожному:

  • щадний режим;
  • рясне тепле (а не гаряче!) пиття;
  • щадна дієта;
  • місцеві антисептики у вигляді льодяників, спреїв, інгаляцій;
  • при необхідності - застосування протизапальних та жарознижувальних препаратів;
  • обмеження (виключення) дратівливих факторів – куріння, вживання алкоголю тощо.

При бактеріальному фарингіті, особливо, якщо підтверджено стрептококову природу запалення – показано застосування системних антибіотиків та місцевих антисептиків, інших лікарських засобів, зазначених вище.

У лікуванні хронічного фарингіту, ключове значення має причина виникнення захворювання:

  • при алергічному процесі – насамперед дотримання гіпоалергенного режиму та дієти, також важливо використовувати в лікуванні антигістамінні препарати, десенсибілізуючі засоби, при необхідності – топічні кортикостеріоди;
  • при катаральному процесі – виключити дратівливі фактори (куріння, карієс, патологія ШКТ), проводити курси протирецидивної терапії;
  • при атрофічному процесі - найефективніше застосування зволожуючих та регенеруючих засобів, вітамінотерапія, курси фізіолікування;
  • при гіпертрофічному та гранульозному фарингіті – також показані регулярні курси протизапального та протирецидивного лікування, фізіолікування, малоінвазивні процедури.

Прогноз

Найчастіше гострий фарингіт проходить протягом 5-7 днів, досить рідко перетворюється на хронічну форму чи провокує грізні ускладнення. Однак, пацієнтам з патологією імунної системи або імунодефіцитними станами варто уважніше ставитися навіть до таких простих захворювань як фарингіт, адже недостатність імунної відповіді, може загрожувати несприятливими наслідками. Тому, якщо вищевказані симптоми не проходять більше 10-14 днів, застосування стандартних методів, лікування було малоефективним - варто звернутися до лікаря і розібратися з проблемою.

У разі хронічного перебігу фарингіту варто розібратися з факторами, що сприяли виникненню патології слизової оболонки глотки та усунувши їх, покращити своє самопочуття та якість життя.

Запис на прийом

Корисні статті